<?xml version='1.0' encoding='utf-8' ?>
<!--  If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/  -->
<rss version='2.0' xmlns:lj='http://www.livejournal.org/rss/lj/1.0/' xmlns:media='http://search.yahoo.com/mrss/' xmlns:atom10='http://www.w3.org/2005/Atom'>
<channel>
  <title>Sunnmir</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/</link>
  <description>Sunnmir - LiveJournal.com</description>
  <lastBuildDate>Fri, 30 Oct 2009 13:58:18 GMT</lastBuildDate>
  <generator>LiveJournal / LiveJournal.com</generator>
  <lj:journal>ale_g_ka</lj:journal>
  <lj:journalid>15022423</lj:journalid>
  <lj:journaltype>personal</lj:journaltype>
  <atom10:link rel='hub' href='http://pubsubhubbub.appspot.com/' />
  <image>
    <url>http://l-userpic.livejournal.com/71959131/15022423</url>
    <title>Sunnmir</title>
    <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/</link>
    <width>100</width>
    <height>100</height>
  </image>

<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/4605.html</guid>
  <pubDate>Fri, 30 Oct 2009 13:58:18 GMT</pubDate>
  <title>А.С. Пушкин</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/4605.html</link>
  <description>&lt;h2&gt;У лукоморья дуб зелёный&lt;/h2&gt; &lt;h3&gt;Из поэмы &amp;quot;Руслан и Людмила&amp;quot;&lt;/h3&gt;        &lt;p&gt;У лукоморья дуб зелёный;&lt;br /&gt; Златая цепь на дубе том:&lt;br /&gt; И днём и ночью кот учёный&lt;br /&gt; Всё ходит по цепи кругом;&lt;br /&gt; Идёт направо - песнь заводит,&lt;br /&gt; Налево - сказку говорит.&lt;br /&gt; Там чудеса: там леший бродит,&lt;br /&gt; Русалка на ветвях сидит;&lt;br /&gt; Там на неведомых дорожках&lt;br /&gt; Следы невиданных зверей;&lt;br /&gt; Избушка там на курьих ножках&lt;br /&gt; Стоит без окон, без дверей;&lt;br /&gt; Там лес и дол видений полны;&lt;br /&gt; Там о заре прихлынут волны&lt;br /&gt; На брег песчаный и пустой,&lt;br /&gt; И тридцать витязей прекрасных&lt;br /&gt; Чредой из вод выходят ясных,&lt;br /&gt; И с ними дядька их морской;&lt;br /&gt; Там королевич мимоходом&lt;br /&gt; Пленяет грозного царя;&lt;br /&gt; Там в облаках перед народом&lt;br /&gt; Через леса, через моря&lt;br /&gt; Колдун несёт богатыря;&lt;br /&gt; В темнице там царевна тужит,&lt;br /&gt; А бурый волк ей верно служит;&lt;br /&gt; Там ступа с Бабою Ягой&lt;br /&gt; Идёт, бредёт сама собой,&lt;br /&gt; Там царь Кащей над златом чахнет;&lt;br /&gt; Там русский дух... там Русью пахнет!&lt;br /&gt; И там я был, и мёд я пил;&lt;br /&gt; У моря видел дуб зелёный;&lt;br /&gt; Под ним сидел, и кот учёный&lt;br /&gt; Свои мне сказки говорил.&lt;/p&gt;</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/4605.html</comments>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>0</lj:reply-count>
</item>
<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/4214.html</guid>
  <pubDate>Fri, 30 Oct 2009 13:56:47 GMT</pubDate>
  <title>Песня</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/4214.html</link>
  <description>&lt;pre&gt;
Увезy тебя я в тyндpy, yвезy к седым снегам
Белой шкypою медвежьей бpошy их к твоим ногам
По хpyстящемy моpозy, yвезy &lt;span style=&quot;font-weight: bold;&quot;&gt;на &lt;/span&gt;кpай земли
И сpеди сyгpобов белых затеpяемся в дали.
 
 Пpипев:
 Мы поедем мы помчимся на оленях yтpом pанни
 И отчаянно воpвемся пpямо в снежнyю заpю.
 Ты yзнаешь, что напpасно называют севеp кpайним,
 Ты yвидишь он бескpайний, я тебе его даpю
 
 Увезy тебя я в тyндpy, yвезy тебя однy
 Яpким севеpным сияньем твои плечи обеpнy
 Заискpится синий иней &lt;span style=&quot;font-weight: bold;&quot;&gt;на&lt;/span&gt; pесницах сеpебpом
 Сколько хочешь самоцветов мы с тобою собеpем.
 Пpипев:
 
 Увезy тебя я в тyндpy и тогда поймешь ты вдpyг
 Почемy к себе так манит, так зовет поляpный кpyг
 Hе беда, что здесь метели, не беда, что холода,
 Если ты полюбишь севеp, не pазлюбишь никогда&lt;font color=&quot;red&quot;&gt;&lt;font color=&quot;black&quot;&gt;&lt;br /&gt;&lt;/font&gt;&lt;/font&gt;&lt;/pre&gt;</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/4214.html</comments>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>0</lj:reply-count>
</item>
<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/3012.html</guid>
  <pubDate>Fri, 25 Sep 2009 18:11:50 GMT</pubDate>
  <title>день 91-й</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/3012.html</link>
  <description>Сьогодні, напевно, синулі дуже сподобалось плавати, бо з води коли виймали, так заливисто засміявся! Голосно, гарно :) Це вперше від народження. Так несподівано. Мить щастя :)</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/3012.html</comments>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>0</lj:reply-count>
</item>
<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/2735.html</guid>
  <pubDate>Fri, 11 Sep 2009 18:58:07 GMT</pubDate>
  <title>79 днів</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/2735.html</link>
  <description>Кабосу вже два з половиною місяці :)&amp;nbsp; На днях міряла, так виріс наш синуля аж до 64 см і має 6800 гр ваги. Вже добре відчувається цей богатир, довго на руках не поносиш. Але треба :) бо йому вже не цікаво просто лежати і в стелю дивитись. Хоче все навкруги роздивлятися, все таке цікаве! Люстра - найулюбленіша цацка (мабуть тому що велика і яскрава). Він їй так чарівно посміхається... Може бачить щось недоступне нам? Хто зна. &lt;br /&gt;Бджілки вже дуже подобаються, давно їх бачить і любить спостерігати, як літають. Ще в нього ціла купа іграшок з&apos;явилась. Дещо подарували, дещо дісталось у спадок від старших друзів. Поки що цікавиться тільки бряскальцями. Вчу їх брати в руки :)&amp;nbsp; вже пару днів тренуємось.&lt;br /&gt;Плаває у великій ванні з папиною і маминою підтримкою. Подобається дуже на животі. Так ногами і руками працює! Одним словом - пливе.&lt;br /&gt;Посміхається вже всім. &lt;br /&gt;Крутиться дуже, сьогодні залишила на ліжку, то коли прийшла ноги вже звісали. Для цього йому треба було розвернутися на 90 градусів і сповзти до краю. Молодець хлопчик :)&amp;nbsp; в нього вийшло! У мами, правда, серце йокнуло.&lt;br /&gt;Кучу звуків вже видає, і бабусин улюблений &amp;quot;агу-агу&amp;quot; , і просто &amp;quot;Г&amp;quot;, коли сердеться, і ще всілякі, коли грається :)&amp;nbsp; треба на камеру познімати, бо мій улюблений вже давно не чула, а він був дуже кумедний - &amp;quot;а-йа-а-йа&amp;quot;.&lt;br /&gt;З двох місяців тягне кулак в рот, зараз просто згризає його і сердиться чомусь. Мабуть зуби починають опускатися, йому боляче,&amp;nbsp;от і дивиться на мене такими жалісними очима і з кулаком в роті. Хіба можу допомогти?... Треба тільки чекати, тим більше для серйозних болей ще зарано, через місяць-два все почнеться.&lt;br /&gt;Палець смокче. Виймаю, підсовую пустишку. Іноді, навіть, такий фокус вдається :)&lt;br /&gt;Два тижні назад відбулася перша зміна одягу на розмір більше. Все маленьке було випране, випрасуване і складене в коробку для наступних поколінь. Дещо купили нове, решту, знову ж таки - у спадок отримали :)&lt;br /&gt;Дуже добре тримає голову,&amp;nbsp;коли на животі лежить, але втомлюється швидко, вистачає на хвилин 10. Тренуємося. Масаж. Гімнастика. &lt;br /&gt;Вже хочеться, щоб сам сидів, здається легше буде :)&amp;nbsp; Подивимось. Кажуть час швидко плине...</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/2735.html</comments>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>2</lj:reply-count>
</item>
<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/2374.html</guid>
  <pubDate>Thu, 03 Sep 2009 22:29:36 GMT</pubDate>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/2374.html</link>
  <description>Бувають моменти в житті, &lt;br /&gt;Коли потрібно сказати - &amp;quot;Ні&amp;quot;.&lt;br /&gt;Одним словом відмовити злості і люті, &lt;br /&gt;Прогнати навіки і слоьзи і смуток.&lt;br /&gt;І жити!&amp;nbsp; І жити!&lt;br /&gt;Кричати, любити...&lt;br /&gt;У зорях блукати, і світло ловити.&lt;br /&gt;І мріяти довго, і просто любити.&lt;br /&gt;Веселкою вгору до сонця злетіти.&lt;br /&gt;І птахом великим у небі кружити.&lt;br /&gt;І слухати тишу у горах високих.&lt;br /&gt;Заплакати може,а може всміхнутись.&lt;br /&gt;Забути про все і на мить зупинитись - &lt;br /&gt;Вдихнути глибоко, росою умитись,&lt;br /&gt;А потім водою у лузі розлитись.&lt;br /&gt;І вільною бути. і з вітром кружитись,&lt;br /&gt;Нектару напитись... і тоді вже спинитись.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;2000</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/2374.html</comments>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>0</lj:reply-count>
</item>
<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/2175.html</guid>
  <pubDate>Thu, 03 Sep 2009 22:20:28 GMT</pubDate>
  <title>А.К. Толстой</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/2175.html</link>
  <description>В годы грез и мечтаний встретился мне где-то миленький стишок. Очень понравился, чем и заслужил быть записаным в девичий дневник. Автором его значился некий А.К.Толстой. Кто такой? Знаю только Льва Толстого. Наивно полагала, что кто-то просто перепутал буковки, но записала как было. С тех пор я его часто вспоминаю (все стихи забываю очень быстро, приходиться учить заново, а вот его помню... ). &lt;br /&gt;Сегодня залезла в дебри инета... Столь любимые мною слова оказались окончанием стихотворения Алексея Константиновича Толстого.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;О, не спеши туда, где жизнь светлей и чище &lt;br /&gt;Среди миров иных; &lt;br /&gt;Помедли здесь со мной, на этом пепелище &lt;br /&gt;Твоих надежд земных! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;От праха отрешась, не удержать полета &lt;br /&gt;В неведомую даль! &lt;br /&gt;Кто будет в той стране, о друг, твоя забота &lt;br /&gt;И кто твоя печаль? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В тревоге бытия, в безбрежном колыханье &lt;br /&gt;Без цели и следа, &lt;br /&gt;Кто в жизни будет мне и радость, и дыханье, &lt;br /&gt;И яркая звезда? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Слиясь в одну любовь, мы цепи бесконечной &lt;br /&gt;Единое звено, &lt;br /&gt;И выше восходить в сиянье правды вечной &lt;br /&gt;Нам врозь не суждено! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А еще, в году так 2001-м, отобрала&amp;nbsp; на чердаке парочку старых книг, доставшихся в наследство от двоюродной бабки. Среди них - &amp;quot;Князь Серебряный&amp;quot; .&amp;nbsp; Только сейчас поняла, что автор не просто Толстой, а &amp;nbsp; Алексей Константинович Толстой! Очень понравилась эта книга :) Хорошо написано, интересно. Нравиться мне этот&amp;nbsp; Толстой :)&lt;br /&gt;В интернете говорят, что это произведение включено в школьную програму... Не помню такого. Или проворонила?... &lt;br /&gt;Подумалось сейчас, что все, что изучала по программе воспринемаеться совсем иначе... Наверное, из-за того что принудительно, да и времени дают мало. Перечитывала года через два кое-что, так просто прозревала. Доросла,&amp;nbsp;наверное :)</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/2175.html</comments>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>0</lj:reply-count>
</item>
<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/1218.html</guid>
  <pubDate>Tue, 26 Feb 2008 14:05:18 GMT</pubDate>
  <title>притча</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/1218.html</link>
  <description>В больнице, в двухместной палате, лежали два безнадежных больных. У них были совершенно одинаковые койки, совершенно равные условия... Разница была лишь в том, что один из них мог видеть единственное в палате окно, а другой - нет, зато у него рядом была кнопка вызова медсестры. Шло время, сменялись времена года... Больной, который лежал у стены очень тосковал и его товарищ, что лежал у окна чтобы развлечь соседа, рассказывал ему обо всем, что там видел: что на улице идет дождь, сыплет снег или светит солнце, что деревья то укрыты легким сверкающим кружевом, то подернуты легкой весенней дымкой, то убраны зеленью или прощальным желто-алым нарядом... Что по улице ходят люди, ездят машины... Что там есть МИР. И вот однажды случилось так, что первому, тому, кто лежал у окна, ночью стало плохо. Он просил соседа вызвать медсестру, но тот почему-то этого не сделал. И больной, лежащий у окна, умер.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На следующий день в палату привезли другого больного, и старожил попросил, раз уж так получилось, положить его у окна. Его просьбу выполнили - и он увидел наконец... Что окно выходит на глухую серую стену, и кроме нее ничего за ним не видно. Он молчал какое-то время, а потом попросил своего нового соседа:&lt;br /&gt;- Знаешь... если мне ночью станет плохо... не вызывай медсестру.</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/1218.html</comments>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>1</lj:reply-count>
</item>
<item>
  <guid isPermaLink='true'>http://ale-g-ka.livejournal.com/928.html</guid>
  <pubDate>Tue, 26 Feb 2008 09:24:38 GMT</pubDate>
  <title>чудо для тебя</title>
  <link>http://ale-g-ka.livejournal.com/928.html</link>
  <description>&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot;&gt;А хочешь я сказку тебе нарисую&lt;br /&gt; На мокром стекле отголосками эха?&lt;br /&gt; Красивую очень, ни капли не злую, &lt;br /&gt; Мне серые будни уже не помеха.&lt;br /&gt; Я буду играть отражением ночи, &lt;br /&gt; И в краски вплетать позабытое лето.&lt;br /&gt; Раскрашу рисунками из многоточий&lt;br /&gt; Морозный узор, не дождавшись ответа&lt;br /&gt; На все те вопросы, которые ветер&lt;br /&gt; Мне задал про эту картинку простую.&lt;br /&gt; Не верь, что чудес не бывает на свете!&lt;br /&gt; Ты хочешь, я сказку тебе нарисую?&lt;/p&gt;</description>
  <comments>http://ale-g-ka.livejournal.com/928.html</comments>
  <lj:mood>loved</lj:mood>
  <lj:security>public</lj:security>
  <lj:reply-count>2</lj:reply-count>
</item>
</channel>
</rss>
